Мій досвід роботи

Досвід роботи

на тему  "Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання на уроках хімії"

Вступ

 Актуальність роботи     Сьогодні нові інформаційні технології – невід’ємна частина нашого життя .

Національна доктрина розвитку освіти «Україна ХХІ століття» визначає пріоритетом розвитку освіти впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. 

Можна стверджувати, що сьогодні існує достатня кількість сучасних технологій навчання, що довели свою ефективність і результативність. Але варто пам'ятати про те, що діти більш успішно й охоче засвоюють і пізнають те, що їм цікаво, тобто в учнів має виникнути потреба в інформації або в певній діяльності, а комп'ютер сам по собі є потужним мотиваційним поштовхом на сучасному етапі навчання, оскільки всі сфери діяльності суспільства різною мірою використовують комп'ютер.

Головними доводами на користь комп'ютерного навчання є такі:

- полегшення праці вчителя;

- індивідуалізація навчання;

- збільшення швидкості одержання інформації;

- можливість моделювання й демонстрації процесів, недоступних для спостереження в умовах школи.

  Оскільки комп'ютер для  дитини стає тим  рівноправним   партнером, здатним дуже тонко реагувати на її дії й запити, то вчителю можна і треба використати цього партнера для  розвитку пізнавального інтересу учнів, для оптимізації процесу переведення знань з бачення педагога на спосіб сприйнятття учнів ( тим більше, що часто бажання "дати" знання вчителем і можливість "узяти" їх учнем не збігаються).

   Хімія вводиться в курс шкільних предметів однією з останніх, тоб­то в учнів мають бути сформовані початкові уявлення про навколиш­ній світ і місце людини в ньому. На цьому віковому етапі учні можуть розмірковувати, аналізувати, висловлювати власне судження, але не всі. Можливість роботи з машиною один на один зменшує комплекси сором’язливих учнів, вони не бояться помилитися й бути висміяними.

Об’єкт досліджень - педагогічна інформаційно-комунікаційна технологія у загальноосвітніх навчальних закладах на уроках хімії.

Предмет дослідження -  система хімічної освіти у загальноосвітньому закладі.

Мета роботи -  розробка такого підходу до навчання, який сприяв би підготовці учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, розробити уроки з комп’ютерною підтримкою, адже вони набагато ефективніші, ніж звичайні лекційні з текстовою інформацією. 

Відповідно до мети дослідження визначено таке завданя дослідження:

зробити анліз літературних джерел, які розглядають сучасні інформаційно-комунікаційні технології;

дослідити рівень навченості учнів у класах з  використанням ІКТ на уроках хімії.

Для розвязання визначених завдань, досягнення мети використовувався методи дослідження: методологічний аналіз питання, узагальнення теоретичних положень і підходів до інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Розділ 1.  Теоретичні основи інформаційно-комунікаційних технологій в сучасній хімічній освіті.                                                                                                                                                      

У сучасному світі інформація є стратегічним національним ресурсом, одним із основних багатств держави, який відіграє дедалі більшу роль у системі державного управління. «У суспільстві починається перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками», – зазначає Н. Кононенко[8, с.26].

Доцільно погодитись з думкою науковця Дьяконової Л.І [4,с.32], яка вважає, що інформатизація сильно впливає і на політичну обстановку в світі, виділяючи чотири інформаційні фактори:

−    можливість використовувати найбільшою мірою інтелектуальний потенціал як своєї країни, так і інших країн;

−    можливість, використовуючи всі види інформаційних технологій, успішно формувати соціокультуру – глибинну основу нації, держави, розповсюджувати та запроваджувати свої духовні та моральні цінності, свою культуру, мову;

−    можливість гальмувати духовно-культурний розвиток інших країн, трансформувати і навіть підривати їх духовно-моральні засади;

−    уміння поряд з відкритими силовими (економічними, дипломатичними і військовими) методами та засобами масштабно і цілеспрямовано використовувати приховані, тонкі інформаційні методи і засоби.

Розширення Інтернет та інших доступних на міжнародному рівні комунікаційних мереж переважно акцентує увагу на загальних моментах: на шкоду, специфічність, що поглиблює стурбованість з приводу можливості втрати власної культури. Багато її аспектів, включаючи мову, фольклор, традиції і характер, можуть бути втрачені під впливом західної та інших домінуючих культур».

 Аналіз процесу впровадження та використання ІКТ в навчальному процесі дозволяє виділити такі три етапи:

−      електронізація;

−      комп’ютеризація;

−      інформатизація.

 Перший етап – електронізація – характеризувався широким впровадженням електронних засобів, обчислювальної техніки в навчальний процес (60-70 роки XX ст.).

Другий етап – комп’ютеризація освіти – пов’язаний з використанням потужних комп’ютерів, програмного забезпечення. Для цього етапу притаманна діалогова взаємодія людини з комп’ютером. Діалогове спілкування людини з комп’ютером відкрило нові широкі можливості в освітній галузі.

Третій етап – сучасний етап інформатизації освіти – характеризується широким використанням сучасних комп’ютерів, швидкодіючих накопичувачів значної ємності, нових ІКТ, соціальних мереж і сервісів[4, с.36].

 Аналіз педагогічного досвіду та наукової літератури свідчить, що використання інформаційних технологій дозволить більш ефективно будувати навчальний процес завдяки можливості:

−      архівно зберігати значні обсяги інформації;

−      забезпечувати легкий доступ до джерел інформації;

−      передавати інформацію на значні відстані;

−      забезпечувати можливість багаторазового повторення фрагментів навчального матеріалу;

−      управління зображеннями на екрані;

−      автоматизації управлінської діяльності;

−      урізноманітнення форм представлення інформації;

−      використання засобів мультимедіа.

Найважливішими завданнями інформатизації освіти є:

1)     підвищення якості підготовки фахівців на основі використання у навчальному процесі інформаційних технологій;

2)     упровадження активних методів навчання, підвищення творчої та інтелектуальної складової;

3)     інтеграція різноманітних видів навчальної діяльності;

4)     адаптація технологій навчання до індивідуальних особливостей студентів;

5)     розробка нових технологій навчання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності всіх, хто навчається, підвищують мотивацію на основі засобів і методів ІКТ до їх використання у професійній діяльності;

6)     забезпечення неперервності та наступності в навчанні;

7)     розробка навчальних матеріалів для дистанційного навчання;

8)     удосконалення програмно-методичного забезпечення навчального процесу;

9)     упровадження інформаційних технологій у процес спеціальної професійної діяльності фахівців різних профілів [5. с.54].

На сучасному етапі розвитку освітнього процесу можна виділити такі тенденції:

1)  формування системи неперервної освіти впродовж усього життя;

2)  створення єдиного інформаційного простору;

3)  синтез засобів і методів традиційного навчання з інформаційно-комунікаційними технологіями;

4)  активне впровадження нових засобів і методів навчання, які орієнтовані на використання ІКТ;

5)  створення системи випереджувального навчання.

У зв’язку з цим, нині перед педагогами постало завдання – забезпечення якісної освіти на основі використання ІКТ.

Перехід від викладання інформатики до інформатизації освіти можливий лише за умови створення єдиного освітнього інформаційного середовища, що формується всіма учасниками навчального процесу.

У педагогічній практиці інформаційними технологіями навчання називають усі технології, які використовують спеціальні технічні інформаційні засоби. Комп’ютерні технології навчання - це процеси підготовки та передачі пізнавальної інформації, засобом здійснення яких є комп’ютер.

Основною метою впровадження нових інформаційних технологій навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Відповідно до мети виділяються такі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:  інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині власний шлях самоосвіти; системна інтеграція предметних галузей освіти; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій; розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності; формування інформаційної культури учнів [9, с.73].

Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчання і виконує при цьому різні функції: вчителя, інструменту пізнання, об’єкту навчання, ігрового середовища. Важливим є те, що нові інформаційні технології навчання дозволяють розв’язувати такі дидактичні завдання:

вивчення явищ і процесів у мікро- та макросвіті, у складних технічних та біологічних системах на основі використання засобів комп’ютерної графіки та комп’ютерного моделювання ;

подача у зручному для вивчення масштабі часу різних хімічних та фізичних процесів, які реально протікають з дуже великою або дуже малою швидкістю.

Засоби нових інформаційних технологій навчання підрозділяються на апаратні, програмно-методичні та навчально-методичні [2, с.14].

Педагогічні програмні засоби, які застосовуються у школі діляться на такі види:

навчальні;

контролюючі;

додаткові;

багатофункціональні.

Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища з урахуванням умов функціонування закладу, ресурсів, стану комп’ютеризації.

Як показує досвід, орієнтація на використання інформаційно-комп’ютерних технологій вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних, й особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.

Сьогодні найбільш реалізованим у практиці в роботи шкіл є фрагментарне використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі в рамках традиційної моделі навчання для розв’язання окремих дидактичних завдань. За такого підходу в учителів з’являється можливість поєднання різноманітних традиційних технологій навчання з інформаційними. У цьому разі використання нових інформаційних технологій пов’язане з розв’язанням декількох типів дидактичних завдань:

використання комп’ютерів для виконання обчислювальних операцій та друкування текстів;

комп’ютер та навчальні програми використовуються як носії навчальної інформації;

використання комп’ютера на уроці хімії як засобу наочності;

комп’ютер може виконувати контролюючу функцію;

використання комп’ютерної техніки і телекомунікаційних систем для дослідницької діяльності учнів у позаурочний час.

Другий напрямок використання нових інформаційних технологій у навчання пов’язаний із впровадженням навчальних комп’ютерних моделей, імітаційно-моделювальних програм, дистанційного навчання з використанням можливостей Інтернет. Цей напрямок може складатися із таких видів пізнавальної діяльності: імітація експерименту, дослідницька робота за комп’ютером, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні навчальні проекти. При цьому з’являється можливість проведення експериментів із візуалізацією результатів на екрані, перевірки і відстоювання учнями певних гіпотез або їх спростування. Процес передачі готових знань замінюється експериментально-дослідницькою діяльністю. Але дані підходи до навчання хімії не завжди узгоджуються з класно-урочною системою навчання. Тому цей напрямок може бути реалізованим для навчання обдарованої молоді в позаурочний час.

Розглянуті напрямки і види використання нових інформаційних технологій при вивченні хімії пов’язані із залученням різних педагогічних програмних засобів і інформаційних продуктів.

Розділ 2. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання на уроках хімії.                                                                                                   

Сучасні медіа-посібники створені на допомогу вчителю у проведенні уроків. Вони частково доповнюють матеріально-технічне забезпечення хімічного кабінету, дають змогу використати матеріал на певному етапі уроку, показати досліди в динаміці, повторити демонстрації, повторно звернутися до навчального матеріалу, візуалізувати досліди, які є небезпечними.

Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій різноманітні: робота всім класом і групами, парами або індивідуально. Вони обумовлені не тільки наявністю чи відсутністю достатньої кількості апаратних засобів, але й дидактичними цілями. У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати в прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.

Використовую інформаційні технології на різних етапах уроку: перевірки домашнього завдання ; вивчення нового матеріалу; закріплення знань.

Аналізуючи навчальну комп’ютерну програму звертаю увагу на такі аспекти:

•    психологічний - як вплине ця програма на мотивацію навчання учнів;

•    педагогічний - наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє формуванню в учнів наукового уявлення про навколишній світ, хімічні процеси;

•    методичний - чи сприяє навчальна програма кращому засвоєнню матеріалу, чи доцільним є підбір завдань, що пропонуються учням, чи методично правильно викладено матеріал;

•    організаційний - чи раціонально сплановані уроки з використанням комп’ютера та нових інформаційних технологій, чи достатньо учням виділяється часу для самостійної роботи на комп’ютері.

На своїх уроках у 7-11 класах користуюся кількома навчально-програмними посібниками.

Наприклад, програмний підручник „Хімія. 8-9 клас "використовую при вивченні хімії у 9 класі. Це бібліотека електронних наочностей, яка містить таблиці, колекції, моделі, портрети видатних учених, історичні довідки.

Перевага цього посібника полягає в тому, що до кожного уроку можна підготуватися напередодні, а на уроці використати для перегляду вже готовий матеріал.

Наприклад, при вивченні у 8 класі теми «Періодичний закон і періодична система Д.І.Менделєєва. Будова атома »  використовую педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей» (Хімія 8-9-клас).

З цією метою конструюю уроки з елементів бібліотеки, що дає змогу унаочнити такі питання:

-  історичні спроби класифікації хімічних елементів (ілюстрація різних підходів до систематизації елементів);

-  відкриття Д.І.Менделєєва (історична довідка, ілюстрації перших авторських спроб періодичної системи, підручника "Основи хімії") ;

-  суть періодичного закону, структура періодичної системи ;

-    сучасна інтерпретація періодичного закону (фізичний зміст закону, коротка і довга форми періодичної системи);

-   життєвий і творчий шлях Д.І.Менделєєва (біографічна довідка з ілюстраціями, портрети).

Використання порівняльної хронологічної таблиці дає змогу учням усвідомити місце і значення періодичного закону в історії науки.

При вивченні хімії у 8 класі використовую  ППЗ «Віртуальна хімічна лабораторія». За допомогою цього медіа посібника можна вирішити багато проблем за відсутності наочності, певного обладнання і реактивів.

Наприклад, під час вивчення та закріплення знань у 7 класі з теми «Правила техніки безпеки під час роботи у хімічному кабінеті» використовую навчальний програмний засіб «Уроки хімії 8 клас». Він містить відеофрагменти, які показують учням як правильно нагрівати, нюхати, наливати речовини. Також вони можуть побачити за допомогою відеофрагментів наслідки недотримання правил техніки безпеки при роботі у хімічному кабінеті.

Використання цього посібника на уроках доцільно при вивченні нового матеріалу, підготовці до практичних робіт, повторенні вивченого та самостійному опрацюванні матеріалу учнями.

Повторення та закріплення засвоєних знань, умінь і навичок в процесі інтерактивної взаємодії учня з комп’ютером - один із найпродуктивніших сучасних дидактичних прийомів. Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу.

Перевіривши тестові завдання, можна вчасно відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складному, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати, виявити прогалини у знаннях.

Практичний досвід свідчить, що за умови поєднання з іншими видами перевірки, використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного уроку й підвищує мотивацію до навчальної діяльності на уроці.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій розв’язує такі проблеми:

а)      адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);

б)      одночасна робота групи учнів за комп’ютером;

в) інтерактивність ( взаємодія компютера і учня, що імітує певною мірою реальне спілкування);

г) контроль індивідуальної роботи учнів в позаурочний час.

Отже, використання у навчальному процесі мультимедійних посібників за умов наявності комп’ютерного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищення якості знань, урізноманітнення і насичення процесу навчання, істотно підвищує мотивацію, допомагає розкрити творчі здібності учнів і вчителів. Прикладом цього є медіа-уроки.

У разі використання на уроках ППЗ, по-перше,  забезпечується більш висока ефективність навчання, ніж за умови використання традиційних засобів навчання. Застосування комп’ютера як фраг­мента уроку або використання комп’ютерної програми протягом 45 хвилин уроку дозволяє активізувати розумову діяльність учнів, віртуально здійснювати фізичний, хімічний та інші експерименти, об’єктивно оцінювати знання учнів, оскільки комп’ютер неупере- джений, дає учневі можливість працювати в індивідуальному тем­пі. Крім того, учитель має можливість одночасно оцінити знання 10-12 учнів, які працюють за комп’ютером. Темп комп’ютерного уроку вищий, ніж традиційного.

По-друге, це наочність навчального матеріалу, що складно або неможливо реалізувати жодним із традиційних засобів навчання.

По-третє, з допомогою ППЗ можна створювати віртуальні ді- яльнісні середовища. Оскільки сьогодні вчителі хімії зазнають де­фіциту хімічних реактивів і не завжди мають можливість провести на уроці потрібну демонстрацію, виконати лабораторний дослід або навіть практичну роботу, то, наприклад, комп’ютерна програ­ма «Віртуальна хімічна лабораторія» надасть неоціненну допомогу в розв’язанні цієї проблеми. Програму складено відповідно до на­вчальної програми з хімії для дванадцятирічної школи, за необхід­ності вона може замінити вчителю проведення демонстрації, а іноді й лабораторних дослідів. У програмі є матеріал усіх демонстрацій, лабораторних дослідів і практичних робіт з хімії для 8-11 класів. Відеоматеріал дозволяє віртуально бути присутнім під час прове­дення експерименту. Крім того, демонстрація дослідів доповнюєть­ся голосовими поясненнями. Програма дозволяє учневі повернути­ся до будь-якого етапу перегляду, водночас повторити правила тех­ніки безпеки, розглянути необхідне устаткування, ознайомитися з метою роботи, побачити на екрані монітора рівняння реакцій, що протікають, і формули речовин.

По-четверте, ППЗ дозволяє ефективно реалізувати моніторинг навчального процесу.

На своїх уроках я ви­користовую й готові  педагогічні програмні засоби, і  власні презентації,ті, що були розроблені учнями, і готове відео, і власні експрес-контролі. Адже це дозволяє максималь­но врахувати індивідуальні особливості учнів, рівень підготовки класу. а демонстраційні програми (пре­зентації), на мій погляд, особливо ефективні під час вивчення нового матеріа­лу. У цьому випадку теми, що подаються на «сухих» фактах, ста­ють більш цікавими. Презентації допомагають звернутися до відо­мостей з інших галузей знань (біології, фізики).

Для закріплення матеріалу використовуються програми-тренінги (де є можливість розбору помилок). Контроль знань — у формі тестів або практикумів. Довідкові матеріали (таблиці, схеми)  теж зруч­но демонструються на екрані.

На мій погляд, такий спосіб навчальної діяльності сприяє роз­витку пізнавального інтересу учнів, дозволяє оптимізувати процес переведення знань з бачення педагога на спосіб сприйняття учнів (тим більше, що часто бажання «дати» знання вчителем і можли- иість «узяти» їх учнем не збігаються).

   Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створює проблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.

   Незважаючи на ряд переваг готових програмних продуктів, інформація на деяких з них викладається дуже сухо, зустрічаються помилки принципового характеру, деякі завдання надзвичайно важкі для школяра. Тому виникає потреба у створенні власних інформаційних продуктів. Комп'ютерні презентації - ефективний метод подання та вивчення будь-якого матеріалу. Застосування слайд - фільмів (Power Point) забезпечує більш високий рівень проведення уроку, його інформаційну насиченість, динамічність, наочність. При створенні презентації використовую дані електронних підручників, інформацію мережі Інтернет, розміщую на слайдах необхідні формули, схеми хімічних дослідів у відповідності з послідовністю вивчення матеріалу на уроці. З метою своєчасного усунення прогалин у знаннях і закріплення найбільш важливих питань теми на деяких слайдах розміщую контрольні завдання. Якщо учні не можуть відповісти, на будь - яке питання, то є можливість повернути слайд, який містить відомості для правильної відповіді. Таким чином, здійснюється розгляд матеріалу, що викликав труднощі.

Мої учні 7 та 8 класів дуже полюбляють створювати власні презентації, відео, буклети, готуючись до уроків-проектів з використанням ІКТ. Ці уроки для нас стають справжнім святом, вони переповнені позитивним настроєм, позитивними емоціями, з якими учні йдуть на урок.Адже цьому уроку попередувала дуже ретельна підготовка як з боку вчителя, учнів та навіть батьків. Але результат вражає: навіть учні з середнім рівнем навчальних досягнень отримують оцінку 7-9 балів, оскільки стають зацікавленими проблемою. у них піднімається рівень мотивації до вивчення хімії, а від самого уроку отримують задоволення.

   Викладання хімії специфічне в порівнянні з іншими дисциплінами, оскільки припускає проведення практичних робіт. І в цьому випадку комп'ютер став ефективним помічником учителя. Звичайно, проведення дослідів в лабораторії має незаперечні переваги, але при вивченні токсичних речовин, наприклад галогенів, віртуальний світ дає можливість проводити хімічний експеримент без ризику для здоров'я. Якщо в кабінеті відсутнє необхідне устаткування, використання комп'ютера дає можливість компенсувати цей недолік. Крім того, при повторенні вивченого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоєна. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета."

  Враховуючи, що 80 % учнів нашої школи мають домашній комп'ютер, з'явилася можливість використовувати електронні носії інформації в процесі індивідуальної роботи з дітьми, що мають труднощі у навчанні, обдарованими дітьми.

    Ще одним аргументом на користь застосування інформаційних технологій є можливість швидкого та ефективного контролю знань учнів. Більшість електронних підручників містить вправи - ​​тренажери, завдання з рішеннями, тестові завдання. Окремі програмні продукти містять електронний журнал, який дозволяє фіксувати рівень знань учня з кожної теми курсу (враховується не тільки відмітка і число спроб вирішення, але і витрачений час на виконання завдань). Система оцінки результатів дає можливість визначити рейтинг учня з кожної теми, простежити динаміку успішності та скорегувати навчальний процес відповідно до показаних результатів. Крім того, використання контролюючих програм сприяє формуванню адекватної самооцінки в учнів.

Пропоную власний погляд на впровадження інформаційних технологій на різних етапах уроків (додаток 1).

Але, на мою думку,комп’ютери в навчанні  слід використовувати лише в тих випадках, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо одержати без комп’ютерних технологій. Дуже важливо навчання побудувати таким чином, щоб учень розумів, що задачу розв’язує він, а не машина, він тільки відповідає за наслідки прийнятого ним рішення. Учні втрачають інтерес якщо в кінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.

Повторення та закріплення засвоєних знань, умінь і навичок в процесі інтерактивної взаємодії учня з комп’ютером - один із найпродуктивніших сучасних дидактичних прийомів. Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу.

Перевіривши тестові завдання, вчитель може вчасно відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складному, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати.

Практичний досвід свідчить, що за умови поєднання з іншими видами перевірки, використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного уроку й підвищує мотивацію до навчальної діяльності на уроці.

Отже, використання у навчальному процесі мультимедійних посібників за умов наявності комп’ютерного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищення якості знань, урізноманітнення і насичення процесу навчання, істотно підвищує мотивацію, допомагає розкрити творчі здібності учнів і вчителів. Прикладом цього є медіа-уроки.

Відомо, що нині основним джерелом інформації є всесвітня мережа Інтернет та електронні носі (комп’ютерні програми ). Сучасні діти повинні отримувати повний обсяг знань з усіх предметів. Для цього треба використовувати як традиційні форми і методи проведення уроків, так і програмні засоби навчання для використання в кабінеті інформатики, за допомогою проекторів та інтерактивних дошок.

На своїх уроках я використовую  мережу Інтернет для  комунікації, закачування матеріалів, повернення робіт студентів, оцінювання колег, управління групами учнів, організації оцінювання учнів, опитування тощо. Це мережевий сервіс Learningapps.org  для щоденного користування, що добре мотивує учня і  творчо спрямовує його.

На сьогоднішній день дуже цікавим для учнів є використання вчителем на уроці та в позаурочний час ресурсу  Learningapps.org , який дає можливість організу­ вати віртуальні класи, керувати обліковими запи­сами школярів, готувати для учнів кожного класу завдання, відстежувати процес виконання завдань. Завдання , до речі, може створювати як сам учитель, так і використовувати вже створені колегами вправи. Ці вправи є нетрадиційними, нестандартнми, ігровими, що, зрозуміло,  зацікавлює учнів і мотивує на вивчення предмету. Особливо важливим у цьому ресурсі, на мій погляд, є те, що працювати онлайн учні можуть і вдома, а вчитель прослідковує їх виконання.

Саме використання вправ ресурсу  Learningapps.org робить уроки та позаурочну діяльність інноваційною, ІКТ-насиченою,  такою, що підтримує  тенденції та стратегії розвитку загальної середньої освіти, відкритою  для всіх учасників навчально- виховного процесу. Крім того, це сприяє  підтримці активної комунікації всередині навчального середовища, забезпечує навчально-виховну діяльність учнів, забезпечувати створення персональної траєкторії розвитку як особистості учня, так і вчителя, забезпечує мобільність суб’єктів і віртуалізацію об’єктів навчання.

Висновки

Комп'ютеризація при навчанні створює особливу інформаційне середовище, яке стимулює інтерес і допитливість дитини. Це полегшує розуміння й вирішення багатьох завдань інтелектуального характеру, сприяє розкриттю природою закладених потенціалів і здібностей до пізнання, творчої ініціативи, особистісному розвитку кожного учня.

    Використання комп'ютерної технології при вивченні хімії в середній школі відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи.

    Цільове включення нових інформаційних технологій у навчальний процес сприяє постійному динамічному оновленню змісту, форм і методів навчання та виховання, дозволяє педагогу вирішувати проблеми, пов'язані з розробкою та використанням навчальних програмних продуктів якісно нового рівня.

Отже, використання на уроках хімії інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою сьогодення, необхідним чинником реалізації дидактичних цілей і завдань відповідно до освітнього стандарту. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість підвищити рівень індивідуалізації навчання, а також моделювати хімічні процеси та явища, які практично неможливо, а іноді й шкідливо, демонструвати у шкільному кабінеті.

Отже, використання ІКТ у процесі викладання хімії:

 значно розширює та урізноманітнює програму вивчення хімії у школах;

 надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів;

 зацікавлює учнів до вивчення хімії;

сприяє індивідуальному вивченню матеріалу учнями;

розширює інформаційні потоки при використанні Internet;

інтенсифікує самостійну роботу учнів.

У результаті застосування нових інформаційних технологій учні підвищують свої соціальну, комунікативну, інформаційну, павчально-пізнавальну компетентності, а також підвищується мотивація до вивчення хімії.

 Уроки із застосуванням ІКТ  вчать учнів застосовувати на практиці теоретичні знання, активізують розумову діяльність учнів, стимулюють їх до самостійного набуття знань. На таких уроках кожен учень працює активно й захоплено, у дітей розвивається до­питливість, пізнавальний інтерес.

Список використаних джерел

1. Аксьомова О. Адаптивна система навчання: використання комп’ютерних технологій в 11-му класі суспільно-гуманітарного профілю// Хімія. Шкільний світ. – 2010. – №2. – С. 6–12.

2. Бондар Л. Інформаційні технології при викладанні хімії // Хімія. – 2011. –№ 29. – С. 10–13.

3. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід ( Дидактичний аспект). - Х.: Скорпіон, 2000.- 120с.

4.Дьяконова Л.І. Використання комп’ютерних технологій на уроках хімії. // Хімія, № 24. – Х. : Вид група „Основа”, 2007.- С.7-15.

5. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу в середніх і вищих навчальних закладах / М.І. Жалдак // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 3 (107). – С. 8-15.

6. Жук Ю.О. Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища / Ю.О. Жук // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К.: ІЗМН, 1998. – Вип. 22. – С. 106-112.

7.Коваленко Н.І. Психолого-педагогічні основи сучасного уроку// Хімія, № 1 (185) -  Х. : Вид група „Основа”, 2005.- С.11-17.

 8. Кононенко Н. Мультимедіа на уроках хімії // Біологія і хімія в школі. – 2009. – № 4. – С. 38–39.

9.Прищепа С.Г. Інтерактивні технології на уроках хімії // Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії. – Х. : Вид. Група „Основа”, 2006.

Додатки.

Додаток 1.

Етап перевірки домашнього завдання	Етап вивчення нового матеріалу	Етап закріплення знань
1. Тестування учнів з теми	1. Перегляд нового матеріалу на електронному носії	1.Створення тестових завдань та їх виконання
2. Створення учнями кросвордів, лабіринтів та розв’язування їх на уроці іншими учнями	2. Перегляд електронної наочності	2.Первинне тестування з теми на електронному носії
3.Презентація матеріалу, опрацьованого самостійно окремими учнями вдома	3.Перегляд мультимедійних презентацій, підготовлених вчителем чи учнями	3.Презентація результатів діяльності (індивідуальної чи групової)

Додаток 2.

Тема.  Нітрати. Вплив нітратів на організм людини.

Навчальна   мета:

1) закріпити знання учнів про загальні властивості солей, способи їх добування;

2) ознайомити з якісною реакцією на нітрат-іон;

3) закріпити вміння складати рівняння реакцій у іонному вигляді та складати схеми електронного балансу.

Виховна мета:             

1) обговорити проблеми забруднення харчових продуктів хімічними речовинами на прикладі нітратів:

2) розширення світогляду учнів:

3) розглянути шляхи розв'язання проблеми вмісту нітратів у продуктах харчування;

4) виховання екологічної культури.

Розвиваюча  мета:

1) розвиток пізнавального інтересу, інтересу до предмету;

2) розвиток вміння працювати з додатковими джерелами

інформації;

3) розвиток соціальної компетентності (вміння працювати в групах);

4) розвиток творчого мислення, уяви при підготовці учнівських презентацій;

5) розвиток логічного мисленні при виконанні вправ:

6) розвиток культури мовлення.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань, вмінь та навичок.

Вид уроку. Урок-проект.

Методи: хімічний експеримент, "мозковий штурм", учнівські проекти.

          Обладнання: компютер, ПСХЕ, електрохімічний ряд напруг металів, калій нітрат нагрій нітрат, вода, хлоридна кислота, спиртівка, тримач, магній нітрат, барій нітрат, натрій гідроксид, натрій суль­фат.

Випереджальні завдання:

За 3 тижні до проведення уроку учні були поділені на  3 групи: "Хіміки", "Медики" та "Екологи". Вони були ознайомлені з планом проекту та кожна група отримала завдання.

1.  Які фізичні та хімічні властивості мають нітрати? ("Хіміки")

2.  Як впливають нітрати на організм людини? ("Медики")

3.  Які шляхи надходження нітратів в організм людини? ("Екологи")

Хід   у р о к у

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

"Мозковий штурм" з питань:

1)  Які речовини називають солями?

2)  Як класифікують солі?

3)  Як називають солі нітратної кислоти?

4)  Які типи солей утворює нітратна кислота?

5)  Як можна одержати нітрати? Напишіть рівняння реакцій.

6)  Які з нітратів називають селітрами?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Ви неодноразово чули про глобальні проблеми людства. (Учні називають ці проблеми). Але останнім часом вчені говорять, що з'являється ще одна глобальна проблема - нітрати. Це словом останнім часом не зникає із сторінок газет та журналів. Чому нітратів так боїться людство? Сьогоднішній урок дасть відповідь на це питання.

Учительська презентація. Проголошення мети уроку, плану, проекту, ключового та тематичного питань. Учитель бажає успіху учням.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1) Слово надається групі "Хіміків", які захищають свою презентацію, повідомляючи про:                                                                                       

а) фізичні властивості нітратів;

б) хімічні властивості нітратів.

Учні експериментально підтверджують свої дослідження.

Дослід 1. Розчинність КNO₃ та NaNO₃ у воді, розгляд їх зовнішнього вигляду. Дослід 2. Загальні хімічні властивості нітратів:

а) взаємодія КNO₃ з хлоридною кислотою;

б) взаємодія Mg (NO₃)₂ з натрій гідроксидом;

в) взаємодія Ва(NO₃)₂ з натрій сульфатом.

Учні записують виконані реакції у молекулярному та іонному вигляді. Демонстрація. Розклад NaNO₃ під час нагрівання. Учні записують

рівняння реакції, складають електронний баланс до нього.

2)  Слово надається групі "Екологів", які зачищають свою-презентацію, зупиняючись па причинах перевищення норми вмісту нітратів у продуктах, допустимому вмісті нітратів у продуктах.                   

3) Група "Медиків" розкриває суть впливу надмірного вмісту нітратів у продуктах харчування та питній воді на здоров'я людини та шляхи зменшення вмісту нітратів у продуктах під час зберігання та кулінарної обробки.

V. Узагальнення  вивченого матеріалу.

Учитель. Яке значення мають нітрати в природі й житті людини?

Запишіть 5 висновків за сьогоднішньою темою.

1. ___________________________________________________

2. ___________________________________________________

3. ___________________________________________________

4. ___________________________________________________

5. ___________________________________________________

А тепер перевіримо, як ви засвоїли вивчене на уроці. Для цього:

1.  Продовжіть рівняння реакцій:

а) KNO₃    

б) Cu (NO₃)₂     

в) Hg (NO₃)₂           

г)  Ag NO₃

2.   Здійсніть перетворення:

Азот          аміак       амоній            Купрум (II)             нітроген (ІV)

                                   нітрат                нітрат                      оксид

азот.

3.  Складіть п'ять речень, що вказують:  

а) на фізичні та хімічні властивості нітратів;

б) на способи зменшення нітратів у продуктах;

в) на шкідливість нітратів.

VI. Рефлексія.

Учитель. Молодці! Всі групи потрудилися на славу. Тепер ви самі зможете оцінити свою роботу. Кожній групі я даю 40 балів, ви вправі розділити їх на членів своєї групи, враховуючи внесок кожного у створення презентації веб-сайту.

- Яку користь дав вам цей урок?

- Чи стануть у пригоді ці знання у вашому подальшому житті?

- Чи хотіли 6 ви розширити знання з цієї теми?

Домашнє завдання.

Вивчити § 16; скласти вірш або казку про нітрати; скласти схему перетворень; використовуючи Нітроген та його сполуки, записати рівняння реакцій цих перетворень.

Додаток 3.

Тема. Повітря та його склад. Охорона повітря від забруднення.

Навчальна мета:

1) ознайомити учнів  із роботами Лавуазьє  про  встановлення складу повітря;

2) сформувати   уявлення   про   повітря   як   суміш   газів,   про властивості цих газів, інших домішок, що містяться у повітрі;

3) закріпити    знання,    вміння    і    навички    роботи    учнів    з редакторами Microsoft Word, Power Point, Publisher

Виховна мета:

1) екологічне   виховання:   обговорити   проблеми   забруднення атмосфери та її охорони від забруднення ;

2) ознайомити   учнів   з   найважливішим   обов'язком   кожного громадянина - заходами охорони повітря від забруднення;

3)  сприяти формуванню компетентної особистості.

Розвиваюча мета:

1)  розвивати просторову уяву, уважність учнів;

2)  розвивати логічне мислення учнів;

3)  активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Тип уроку. Урок - захист проектів. Урок засвоєння нових знань.

Методи:  хімічний  експеримент,   «мозковий  штурм»,  учнівські проекти.

Обладнання:   комп'ютери,   червоний   фосфор,   хімічний   посуд, сірники, вода, ложечка, корок, портрет А.Лавуазьє.

Хід уроку

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

1) «Мозковий штурм»

1) Що називається речовиною?

2) Як поділяються речовини за складом?

3) Яку просту речовину ми вивчаємо?

4) Яку формулу має кисень?

5) 3 чого його можна добути в лабораторії?

6) Як практично перевірити наявність кисню?

7) Які фізичні властивості має кисень?

8) 3 якими речовинами реагує кисень?

9) Як називають реакції взаємодії речовин з киснем?

10) Як називають сполуки елементів з Оксигеном?

11) Чому   реакції   горіння   відносяться   до   реакцій окиснення?

Вчитель показує картки, учні називають сполуки.

 2). Індивідуальне опитування.

1  картка. Хімічні властивості кисню.

2 картка. Запишіть рівняння реакцій:

а) Р₂0₅ + Н₂O        2Н₃Р0₄

б) Mg + H Cl       Mg Cl₂ + H₂

в) Na₂ SO₄ + Ba Cl₂        Ba SO₄ + Na Cl

г) H₂ S + O₂        SO₂ + H₂ O

3  картка. Обчисліть кількість молекул та атомів у кисні кількістю речовини 0,5 моль.

III. Вчительська презентація.

Тема  уроку,   мета   проекту,   ключове   питання,   тематичні питання.

IV. Захист учнівських проектів.

Ø Група істориків захищає свій веб - сайт.

Ø Учитель. Дійсно, А.Лавуазьє відкрив склад повітря. Давайте спробуємо, виконати його дослід (демонстрація).

— Чому вода піднялася на 1/5 ємкості дзвону?

—Який газ і в якому об'ємі залишився під дзвоном?

Ø Група хіміків захищає свою презентацію.

Ø —Який же тепер ви можете зробити висновок на основі проведеного досліду?

Ø Група екологів презентує свій буклет.

V. Узагальнення  знань.

Отже,  ви  сьогодні   чудово  попрацювали.  Давайте  ще  раз пригадаємо:

^ Кому із вчених вперше вдалося визначити склад повітря?

^ Якого газу найбільше в повітрі?

^ Яка об'ємна частка кисню в повітрі?

А зараз давайте зіграємо в еко - гру.

Ми живемо на Землі, і кожен з нас відчуває себе відповідальним за щось або когось. А чи відчуваємо ми себе відповідальними за Землю? За те, що з нею відбувається? Чи ж ми всі байдужі, іронічні, зневажливі? У відповіді ми за це чи ні? Поміркуймо разом.

Учитель бере в руки глобус -земну кулю - та говорить: «Я -велика Земля. Я - твоя друга мати, мої поля й ліси дають тобі їжу, мої води та повітря дають тобі .життя. Я хвора і потребую твоєї допомоги. Допоможи мені!» потім віддає глобус в руки наступному учаснику.

«Так, я відповідаю за те, що з тобою відбувається. Я хочу допомогти тобі тим, що...» - називає форми допомоги. Очікувана відповідь:

^ безвідходні процеси

^ винесення заводів за межі міст

^ великі автошляхи - за межі міст

^ перехід на електротранспорт

^ встановлення фільтрів, газовловлювачів

^озеленення

^ заборона вирубки лісів. Наприкінці   гри,   коли   кожен  зобов'язався   в  міру  своїх  сил допомогти Землі, глобус повертається до ведучого, і можна уявити Землю чистою, вилікуваною від хвороб.

VI. Рефлексія

Ø Яку користь дав вам цей урок?

Ø Чи стануть у пригоді ці знання у вашому подальшому

житті?

Ø Чи хотіли б ви розширити знання з цієї теми?