Досвід роботи вчителя хімії
Шувалової Оксани Олександрівни
з вивченої проблеми:
„Формування пізнавальної компетентності учнів та
підвищення
мотивації до навчання в учнів з урахуванням міжпівкульної
асиметрії на уроках хімії”
1.Актуальність
роботи.
Головним завданням школи, я вважаю, є вміння
педагога допомогти дитині знайти своє місце в житті. А для цього необхідно
підвищити оптимізацію процесу, навчання, створити умови для загального розвитку
особистості учня у відповідності з його здібностями, природними потенціалом,
вродженими, нейрогенетичними факторами.
Адже кожен
урок хімії – це складна, цілісна, динамічна система змісту навчального
матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння
матеріалу, зазначеного в темі уроку.
Але як це
зробити, не зашкодивши дитині, щоб дитина на уроці почувала себе комфортно, щоб
всі її психічні процеси в головному мозку не відчували дискомфорту. Адже дуже
часто освіта не звертає уваги на здоров’я дітей. А
здоров’я сьогоднішніх дітей – одне із
самих болючих питань школи. Всі недоліки свого здоров’я учні винесуть у доросле життя, і це визначить наш майбутній моральний
клімат.
Адже
навчання в школі сприяє переважно розвитку лівої півкулі, в учнів вона з
першого класу знаходиться у постійній праці, і від цього учні відчувають
дискомфорт. Дискомфорт відчувається і від того, що права півкуля постійно не
приймає участі в пізнавальній діяльності.
Тому велику
увагу в своїй роботі я приділяю проблемі формування пізнавальної компетентності
учнів та підвищення мотивації до навчання в учнів з урахуванням міжпівкульної
асиметрії.
Як на мене,
ця проблема є актуальною, тому що:
-
по-перше, у нормальної здорової людини будь-яка психічна функція
здійснюється за участі обох півкуль головного мозку. Але індивідуальний внесок
кожної з півкуль мозку в організацію тієї чи іншої діяльності неоднаковий;
-
по-друге, знання законів функціональної організації мозку, а значить,
механізмів психічної діяльності людини, дає можливість зрозуміти причини тих
труднощів, які виникають у певних категорій учнів, і скоригувати методи і
методики навчан6ня, а можливо, і зміст навчання даного учня;
-
по-третє, між рівнем мотивації до навчання та розвитком пізнавальної
компетентності є взаємозалежність, бо мотивація – це сила, яка примушує людину
рухатись в якомусь визначеному напрямку.
Тобто, аналізуючи причини, що
впливають на успішність чи неуспішність навчання учнів, можна зробити висновок,
що однією з умов якісної організації навчально-виховного процесу є врахування
міжпівкульної асиметрії головного мозку, що ґрунтується на відмінності
психічних процесів, що відбуваються у правій і лівій півкулі головного мозку
людини.
2. Умови, в яких
створювався досвід.
В якості
об’єкта досліджень виступили учні 8-их та 9-их класів Михайлівської районної
гімназії. В цілому вони були поділені на дві групи. В першу групу увійшли учні,
що навчались за складеною мною програмою (37 учнів); в другу – контрольну групу
були включені діти, що навчались за загальним принципом (25 учнів). В обох
групах учні були приблизно з однаковими рівнями навченості. Всього в
дослідженні брали участь 63 учня. Всі учні протягом дослідження тісно
співпрацювали з психологом, що досліджував особливості функціональних процесів
учнів (пам’яті, мислення, уяви, уваги).
3. Теоретичне обґрунтування проблеми.
Проблема
функціональної асиметрії півкуль головного мозку в останні десятиліття
інтенсивно вивчається в закордонній і вітчизняній психології (Адріанов О.С.,
Акопян І.Д., Кауфман Д.А., Ткаченко О.П., Ананьєв Б.Г., Рибалко Є.Ф., Біанкі
В.Л., Доброхотова Т.А., Брагіна Н.Н., Лурія А.Р., Хомська О.Д., Єфімова І.В. та
інші).
Ступінь
вираженості функціональної асиметрії у людини, ускладнення механізмів
міжпівкульної взаємодії формується головним чином в процесі навчання і залежить
як від особливостей індивіда, так і від методу викладання (Дика Л.А., Єрмаков
П.Н., Кураєв Г.А., Манохін В.А. та інші).
4. Технологія
досвіду.
В
організації роботи я виділяю етапи:
І - діагностика
психологічних особливостей учнів та
організація групової та індивідуальної роботи;
ІІ - формування мотивації до навчання;
ІІІ -
організаційний;
IV -
результативний;
V -
корекційний .
Головна
мета 1-го
етапу полягає в створенні умов для навчання учнів, аналізу програм з хімії.
Далі,
наступним етапом моєї роботи на уроці є формування мотивації до навчання,
враховуючи дослідження психолога. Для правопівкульних учнів я підбираю образні
завдання, творчі завдання, інформацію обов’язково поєдную з реальністю,
практикою, хімічним експериментом. Намагаюсь цей етап забезпечити літературними
цитатами, музикою. Лівопівкульним учням інформацію викладаю лінійно,
неодноразово повторюючи навчальний матеріал, зупиняючись на дрібницях.
На етапі забезпечення
діяльності для правопівкульних учнів здійснюю опору на практичну
діяльність, дослідження, проектну діяльність. Лівопівкульні ж учні більше
схильні до теорії. Тобто, на
уроках я використовую такі форми роботи з учнями:
·
для правопівкульних: завдання на час, робота в групі, складання структурних
формул, органічних і неорганічних речовин, схеми перетворень, картки, „мозкові
штурми”, творчі завдання, виявлення схожості, зіставлення фактів,
використовуючи рольові ігри;
·
для лівопівкульних: аналіз, визначення невідомих речовин та доведення
правильності, вправи у символах, навчання інших, аналіз результатів, логічні
завдання, виявлення розбіжностей, узагальнення, багаторазове повторення,
порівняння хімічних властивостей, завдання на пошук помилок, алгоритми.
В результаті, звичайно, треба
визначити результативність нашої з учнями роботи на уроці. Основними
методами перевірки правопівкульних учнів є усне опитування, завдання з
обмеженим часом, власні розгорнуті відповіді учнів.
На
останньому етапі, корекційному, психолог
діагностує зміни у психологічних особливостях сприйняття, пам’яті, мислення
лівопівкульних та правопівкульних учнів. А я визначаю рівень навчальних
досягнень учнів, аналізую та порівнюю їх з попередніми досягненнями.
6. Висновки.
Допомагаючи учневі обрати індивідуальний маршрут освіти,
необхідно враховувати тип функціональної організації мозку, схильність до
лівопівкульного чи правопівкульного типу діяльності. Від цього залежить його
успішність та рівень сформованості пізнавальної компетентності. Слід пам’ятати,
що лівопівкульним властивий аналітичний, раціонально-логічний, абстрактний,
категоріальний і класифікаційний тип мислення, а правопівкульні проявляють панорамність мислення, синтетичний
підхід.Але не треба забувати, що і лівопівкульні, і правопівкульні мають дві
повноцінні півкулі: ліву і праву, тобто, можливості до адаптації є у всіх, але
оптимальне розкриття функціональних можливостей пізнавальної діяльності
відбувається лише при опорі на ведучу півкулю.
Знання законів функціональної
організації мозку, а значить, механізмів психічної діяльності учнів, дає
можливість зрозуміти причини тих труднощів, які виникають певних категорій учнів, і скоригувати методи
і форми навчання.
