Роботи моїх учнів

Я обираю професію гіда по Всесвіту

        Я дуже люблю свого сивочолого лагідного та водночас серйозного дідуся: він такий фантазер, з ним завжди цікаво і є про що поговорити. З самого малечку він прищепив мені любов до Батьківщини, до рідної мови, а також розповідав усілякі небилиці про космос та Всесвіт. Його віртуальні подорожі були такі захоплюючі, аж перехоплювало подих... А ще ми з ним зачитувалися "Маленьким Принцем" Антуана де  Сент-Екзюпері, я на все життя запамятав його слова " Кожна людина повинна прагнути до своєї планети". І я маленьким вирішив: обовязково моя професія буде повязана з безкраїм космосом, з подорожами по Галактикам, з відкриттям нових світів та вимірів...

          Швидко промайнув час, і я вже 31-річний чоловік, із своєю сімєю, вже і в мене є синок, а щовечора, розповідааючи йому казки. я згадую свого дідуся, адже саме йому я завдячую своїй професії - гід по Всесвіту.

           Мій день. не дивлячись, що я живу у 2036 році, як і 30 років тому, починається із фізкультзарядки. Мій дідусь завжди говорив : "У здоровому тілі здоровий дух!" Ми всією сімєю вранці вибігаємо на ранкову пробіжку, потім - сніданок, який готує нам наша робот-няня. Вона вміє все: готувати, прати прибирати, прасувати, навіть має чуйне серце! Жінкам  у наш час дуже пощастило: такі няні звільнили їх від усілякої домашньої роботи.

             Мій робочий день дуже цікавий і насичений. Екскурсії - щодня. Тільки три роки тому вони стали загальнодоступними, тому черги - величезні. І дорослі. і малі - всім цікаво політати, зазирнути на інші планети, познайомитися з іншими цивілізаціями...

           Так. так. На недалекій від нас планеті Космополісіус знайдено у 2025 році життя. Це дуже кумедні, добрі, щирі істоти, які розуміють будь-яку мову, справжні інтелектуали. Вони небагатослівні, мислять,як  Маленький Принц : "Слова тільки заважають розуміти один одного". Вони прилітають до нас, ми - до них. Ми обмінюємося думками щодо дальшого розвитку, щодо екобезппеки  Землі, щодо конструюваня надшвидкісного тунннелю Земля - Космополісіус.

        Зрозуміло. що від постійних подорожей втомлюєшся. Але коли бачиш щасливі обличчя подорожуючих, коли бачиш, що все це недаремно, коли бачиш, що від спілкування з інопланетянами люди стають добрішими, хочуть подбати про свою планету, змінися на краще, то розумієш, що правильний шлях підказав мені дідусь. І кожного дня я згадую його з трепетом та любовю.

Пиріг Владислав, 8-Б клас